1. Словник української мови у 20 томах

невідхильний

НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який не відхиляється від потрібної цілі, траєкторії і т. ін.

Вогневі удари балістичних ракет-велетнів практично невідхильні (із журн.).

2. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний.

– Я тілько [тільки] почував невідхильну потребу щодня бачити її (І. Франко);

Буря наближалася, невідхильна, як рок (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідхильний — невідхи́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідхильний — Невідворотний, неминучий, невідверненний; (без ухилів) неухильний. Словник синонімів Караванського
  3. невідхильний — -а, -е. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невідхильний — НЕМИНУ́ЧИЙ (про дію, подію, явище — якого не можна уникнути, відвернути), НЕОДМІ́ННИЙ, НЕВІДВОРО́ТНИЙ, НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, НЕУСУВНИ́Й рідше (про щось перев. Словник синонімів української мови
  5. невідхильний — НЕВІДХИ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відвернути, уникнути; невідворотний. — Я тілько почував невідхильну потребу щодня бачити її (Фр., IV, 1950, 287); Життя з невідхильною переконливістю доводить, що тільки при соціалізмі можливий справжній розквіт вільної художньої творчості (Мист., 2, 1962, 1). Словник української мови в 11 томах