невід'ємний

НЕВІД'ЄМНИЙ.

НЕВІД'Є́МНИЙ, а, е.

1. Якого не можна відділити, відокремити від кого-, чого-небудь.

Почувалося, що справа для нього [Сафарова] – невід'ємна частка його самого, стоїть нарівні з повітрям і існуванням (О. Донченко);

Він [син] був для неї частиною її самої, невід'ємною, завжди відчутною (С. Добровольський);

І нехай тепер що не станеться, але тут, на цій землі, – невід'ємний від неї (І. Багряний).

2. мат. Який є величиною, взятою із знаком плюс (+); більший від нуля.

Арифметичним квадратним коренем з числа а називається невід'ємне число, квадрат якого дорівнює а (з навч. літ.).