невійськовий
НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́.
Який не належить до військовослужбовців; цивільний.
Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (С. Голованівський);
Саме мирне пожиття, а не воєнну завірюху любить спокійний невійськовий громадянин (Юліан Опільський);
// у знач. ім. невійсько́ви́й, вого, ч. Цивільна людина.
Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, – військові, невійськові, молоді й старі, – всі зразу збагнули .. ставлення генерала до війни й миру (О. Довженко);
– Не належить тут усяким невійськовим стояти (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невійськовий — невійсько́ви́й 1 прикметник цивільний невійсько́ви́й 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина Орфографічний словник української мови
- невійськовий — -кова, -кове. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійськовий, -вого, ч. Цивільна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невійськовий — ЦИВІ́ЛЬНИЙ (який не належить до війська, не стосується військових справ), НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ШТА́ТСЬКИЙ, ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, СТА́ТСЬКИЙ заст.; МИ́РНИЙ (який належить мирному населенню). Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (В. Словник синонімів української мови
- невійськовий — НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (Голов., Тополя.. Словник української мови в 11 томах