невійськовий

НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́.

Який не належить до військовослужбовців; цивільний.

Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (С. Голованівський);

Саме мирне пожиття, а не воєнну завірюху любить спокійний невійськовий громадянин (Юліан Опільський);

// у знач. ім. невійсько́ви́й, вого, ч. Цивільна людина.

Всі, хто був при несподіваній появі генерала в цивільному, – військові, невійськові, молоді й старі, – всі зразу збагнули .. ставлення генерала до війни й миру (О. Довженко);

– Не належить тут усяким невійськовим стояти (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невійськовий — невійсько́ви́й 1 прикметник цивільний невійсько́ви́й 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина Орфографічний словник української мови
  2. невійськовий — -кова, -кове. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійськовий, -вого, ч. Цивільна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невійськовий — ЦИВІ́ЛЬНИЙ (який не належить до війська, не стосується військових справ), НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ШТА́ТСЬКИЙ, ГРОМАДЯ́НСЬКИЙ, СТА́ТСЬКИЙ заст.; МИ́РНИЙ (який належить мирному населенню). Моряк уже мчав кур'єрським поїздом серед цивільних пасажирів до Одеси (В. Словник синонімів української мови
  4. невійськовий — НЕВІЙСЬКО́ВИ́Й, ко́ва́, ко́ве́. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. Люди на війні втрачають звичні уявлення і набувають нових нахилів і звичок, які сторонній, невійськовій людині здаються дивними (Голов., Тополя.. Словник української мови в 11 томах