невільницький

НЕВІ́ЛЬНИЦЬКИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до неві́льник, нево́льник.

З вікон визирали, мов привиддя, якісь бліді, невільницькі обличчя (Леся Українка);

Шарпнувся крик із наболілої невільницької душі: Чом не йдете визволяти Нас з тяжкої неволі? (А. Головко).

2. Стос. до невільника, власт. йому.

– Надивилися ми там [в Синопі] на всячину: і на сади райські, і на палаци башів, і на муки невільницькі (З. Тулуб);

Перед його [Йосипа] очима носилося господарське щастя: весела жінка, щебетливі діти .. ззаду визирала бурлацька, невольницька доля (Панас Мирний);

// Присвячений невільникам.

[Принцеса:] Не день, не два його покривало я шовком шила, а золотом робила у неволі, співаючи невільницькі пісні (Леся Українка);

Його [кобзаря] кобза не вгамувалась: переносила невольницькі думи од міста до міста .. розбуркувала приголомшений народ (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невільницький — неві́льницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невільницький — див. РАБСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. невільницький — заст. невольницький, -а, -е. 1》 Прикм. до невільник, невольник. Невільницький ринок. 2》 Стос. до невільника, власт. йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невільницький — Неві́льницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. невільницький — НЕВІ́ЛЬНИЦЬКИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до неві́льник, нево́льник. З вікон визирали, мов привиддя, якісь бліді, невільницькі обличчя (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. невільницький — Невільницький, -а, -е Невольническій, рабскій. Словник української мови Грінченка