1. Словник української мови у 20 томах

невільничий

НЕВІ́ЛЬНИЧИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЧИЙ, а, е.

Те саме, що неві́льницький, нево́льницький.

Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. (Т. Шевченко);

Одразу зажив [Іван] поваги серед невільників. Його навіть одразу обрали за невільничого коменданта (Олесь Досвітній);

В Каховці відкривався знаменитий людський ярмарок – новітній невольничий ринок (О. Гончар);

Народ склав тужливі пісні – “невільничі плачі” про тяжку долю бранців (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невільничий — неві́льничий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невільничий — заст. невольничий, -а, -е. Те саме, що невільницький, невольницький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невільничий — Неві́льничий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. невільничий — НЕВІ́ЛЬНИЧИЙ, заст. НЕВО́ЛЬНИЧИЙ, а, е. Те саме, що неві́льницький, нево́льницький. Встане Україна. І розвіє тьму неволі, Світ правди засвітить, І помоляться на волі Невольничі діти!.. (Шевч., І, 1963, 307); Одразу зажив [Іван] поваги серед невільників. Словник української мови в 11 томах
  5. невільничий — Невільничий и невольничий, -а, -е = невільницький. І помоляться на волі невольничі діти. Шевч. Словник української мови Грінченка