1. Словник української мови у 20 томах

невірулентний

НЕВІРУЛЕ́НТНИЙ, а, е, бакт.

Позбавлений здатності викликати інфекційні захворювання (про мікроби).

У дослідженні викладено дані літератури, що свідчать про значну відміну вірулентних шигел від невірулентних, яке поляга є у здатності вірулентних шигел пригнічувати імунну пам'ять, вторинну імунну відповідь (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невірулентний — невіруле́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невірулентний — -а, -е, бакт. Який нездатний викликати інфекційні захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови