невісточка
НЕВІ́СТОЧКА, и, ж.
1. Пестл. до неві́стка.
– А ми Йвана оженимо, от і невісточка буде! – ще веселіше перечився Семен (Леся Українка);
Поміж зелених трав біліли соромливі невісточки в жовтих шапочках і білих віночках з пелюсточок навколо голівок (Григорій Тютюнник).
2. зневажл. Те саме, що неві́стка 1.
– Ну, взяла собі невісточку! Взяла собі в хату біду! (І. Нечуй-Левицький);
Побачили б її люди за такою роботою – засміяли б! От, сказали б, невісточку Уляна вибрала. Така ледаща, що одверни й оборони (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невісточка — неві́сточка іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири неві́сточки Орфографічний словник української мови
- невісточка — див. дівчина; молодий; наречена Словник синонімів Вусика
- невісточка — -и, ж. 1》 Пестл. до невістка. 2》 зневажл. Те саме, що невістка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- невісточка — НЕВІ́СТОЧКА, и, ж. 1. Пестл. до неві́стка. — А ми Йвана оженимо, от і невісточка буде! — ще веселіше перечився Семен (Л. Укр., III, 1952, 668)... Словник української мови в 11 томах