невість...

НЕ́ВІСТЬ..., НЕ́ВІТЬ..., розм.

Перша частина складних слів, що відповідає слову невідо́мо, напр.: не́вість-де, не́віть-де, не́вість-коли, не́віть-коли, не́вість-хто, не́віть-хто, не́вість-як, не́віть-як, не́вість-яки́й, не́віть-яки́й.

Онилька вже й не рада була, що з дурного розуму розпустила язика – все Явдосі розказала про діло, .. ще невість-що наплете на їх, на неї (Грицько Григоренко);

– Ну, чи не гріх, не стид невість-чого кричать? (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Кусали [бджоли] її і тим робили часом з любенького личенька невіть-що (Марко Вовчок);

– І досі його [діда] нема? – дивується Марко. – Нема, не приїхав. Може, заблудився у тій столиці й невіть-куди заїхав? (М. Стельмах).