нев'янущий
НЕВ'Я́НУЩИЙ, а, е.
Те саме, що нев'я́нучий.
Здоровий [батько], кремезний, як дуб, повний життя, нев'янущої енергії, і раптом – мертва тиша, розмови півголосом, клопоти про могилу, похорони (М. Грушевський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нев'янущий — нев'яну́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- нев'янущий — див. вічний Словник синонімів Вусика
- нев'янущий — -а, -е. Те саме, що нев'янучий. Великий тлумачний словник сучасної мови