нев'їджений

НЕВ'Ї́ДЖЕНИЙ, а, е.

Неукочений, неутрамбований тривалою їздою (про дорогу).

Візок усе котився вузькою, нев'їждженою дорогою, що бігла кривулькою поміж озиминою до села (М. Коцюбинський);

Ось польова нев'їжджена дорога підбігає просто до глиняної кручі (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me