негативізм

НЕГАТИВІ́ЗМ, у, ч.

1. мед. Один із симптомів розладу вищої нервової діяльності людини, що виражається в безглуздому опорі різним впливам.

Ми маємо вже і навіть виробляємо окремі симптоми і психотиків: стереотипію, негативізм та циркулярність (з навч. літ.).

2. псих. Невмотивоване бажання діяти наперекір кому-небудь.

У педагогічній практиці негативізм не що інше, як безглузда протидія дитини всьому, що йде від інших, протидія заради самої протидії (з наук.-попул. літ.);

Епізодичний, ситуативний негативізм, упертість за певних умов може стати рисою характеру (з наук.-попул. літ.).

3. книжн. Необґрунтоване заперечення чого-небудь.

Не тільки в роботі, а й у житті він утримувався від негативних суджень – навіть щодо людей, які завдавали йому болю: негативізм, заперечення були органічно чужі йому (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негативізм — негативі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. негативізм — -у, ч. 1》 мед. Один із симптомів розладу вищої нервової діяльності людини, що виражається в безглуздому опорі різним впливам. Активний негативізм — негативізм, який проявляється протидією хворого будь-яким інструкціям. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негативізм — негативі́зм (від лат. negativus – заперечний) 1. Розлад вищої нервової діяльності людини, прояв деяких психічних захворювань (напр., шизофренії). При Н. відмовляються виконувати будь-які завдання (пасивний... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. негативізм — НЕГАТИВІ́ЗМ, у, ч.1. мед. Один із симптомів розладу вищої нервової діяльності людини, що виражається в безглуздому опорі різним впливам. Ми маємо вже і навіть виробляємо окремі симптоми і психотиків: стереотипію, негативізм та циркулярність (Фізіол. Словник української мови в 11 томах