негнівливий
НЕГНІВЛИ́ВИЙ, а, е.
Якого важко розгнівати; несердитий.
Наш Михайлик, бездомний, безробітний коваль, хлопчина негнівливий та несміливий (О. Ільченко);
Усі сміялись, а Черевань наперед усіх. Веселий і негнівливий був собі пан (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- негнівливий — негнівли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- негнівливий — -а, -е. Якого важко розгнівати; несердитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- негнівливий — НЕГНІВЛИ́ВИЙ, а, е. Якого важко розгнівати; несердитий. Наш Михайлик, бездомний, безробітний коваль, хлопчина негнівливий та несміливий (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 232). Словник української мови в 11 томах
- негнівливий — Негнівливий, -а, -е Несердитый. Веселий і негнівливий був собі пан. К. ЧР. 122. Словник української мови Грінченка