недетонуючий
НЕДЕТОНУ́ЮЧИЙ, а, е.
Який не може детонувати, не піддається детонації (див. детона́ція¹).
Геологи довели ефективність використання для відбивання гірських порід вибухових сумішей, що складаються з промислових грубодисперсних вибухових речовин та недетонуючих спеціальних домішок (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недетонуючий — недетону́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- недетонуючий — -а, -е. 1》 Який не детонує. 2》 Який не піддається детонації. Великий тлумачний словник сучасної мови