недовговічний
НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ, а, е.
Нездатний існувати, жити протягом тривалого часу.
Стан мого здоров'я такий, що я уважаю себе недовговічним (М. Коцюбинський);
– Чоловік недовговічний. Довговічні лише залізо і камінь... – думає Пригара (І. Чендей);
// Який не може служити для чого-небудь протягом тривалого часу.
– Дерево х гнилим нутром не дерево, а порохня, ні на що вже не годна й недовговічна (Василь Шевчук);
Вишитих текстів дійшло до нас дуже мало. Матеріал, на якому вишивали текст, – тканина (навіть шкіра) – недовговічний; у зв'язку з цим пам'ятки з вишитим текстом – унікальні (з наук. літ.);
// Який діє протягом короткого часу.
З-за хмар визирнуло недовговічне осіннє сонце (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовговічний — недовгові́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- недовговічний — Недовгочасний, короткотривалий, нетривалий; пор. МИНУЩИЙ. Словник синонімів Караванського
- недовговічний — Недовголітній, недовгочасний, недовготривалий, нетривалий, скороминущий, тлінний Словник синонімів Вусика
- недовговічний — -а, -е. Нездатний існувати, жити протягом тривалого часу. || Який не може служити для чого-небудь протягом тривалого часу. || Який діє протягом короткого часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовговічний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
- недовговічний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ, а, е. Нездатний існувати, жити протягом тривалого часу. Стан мого здоров’я такий, що я уважаю себе недовговічним (Коцюб., III, 1956, 261); Цю, так звану, добровольчу армію [білих] вважали неспроможною і недовговічною (Гжицький, Вел. Словник української мови в 11 томах