1. Словник української мови у 20 томах

недовершеність

НЕДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до недове́ршений.

Навколо ще почувалась похапливість і недовершеність, але три райони міста мали вже цілковито європейський вигляд (Н. Рибак);

Я ліз у вигадану складність, Шукав того, чого нема. Знаходив лиш думок безладність, Та недовершеність ума (В. Бичко);

Недовершеність деяких оповідань.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовершеність — недове́ршеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недовершеність — -ності, ж. Абстр. ім. до недовершений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовершеність — НЕДОВЕ́РШЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до недове́ршений. Навколо ще почувалась похапливість і недовершеність, але три райони міста мали вже цілковито європейський вигляд (Рибак, Помилка.., 1940, 118); Я ліз у вигадану складність, Шукав того, чого нема. Словник української мови в 11 томах