недовір'я
НЕДОВІ́Р'Я, я, с., до кого – чого і без дод.
Відсутність довір'я, підозріле ставлення до кого-, чого-небудь.
Вже двічі перевіряли [патрулі] мою синю печатку [в документі ], але ще нікому не прийшло в голову недовір'я до моєї особи (Ю. Яновський);
Іван з глибоким недовір'ям подивився на Гната й заперечливо покрутив головою (С. Чорнобривець);
// Сумнів у достовірності, правдивості і т. ін. чого-небудь.
– Земля наша з часів Стефана Баторія, – твердили обережні діди. Але дід Омелько з тоскним недовір'ям хитав головою (З. Тулуб);
Талант ще нікому не полегшував життя. Йдеш іноді крізь нерозуміння, недовір'я, сумніви (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовір'я — недові́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- недовір'я — Недовіра, сумнів, підозра. Словник синонімів Караванського
- недовір'я — -я, с., до кого – чого і без додатка. Відсутність довір'я, підозріле ставлення до кого-, чого-небудь. || Сумнів у достовірності, правдивості і т. ін. чого-небудь. Посіяти недовір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовір'я — НЕВІ́РА (відсутність віри, впевненості, переконаності в чому-небудь), НЕВІ́Р'Я, БЕЗВІ́Р'Я, НЕВІ́РСТВО рідше; МАЛОВІ́Р'Я (недостатність віри в що-небудь); СКЕПТИЦИ́ЗМ, СКЕ́ПСИС (критично недовірливе ставлення до чого-небудь). Словник синонімів української мови