недогарок

НЕДО́ГАРОК, рка, ч.

1. тільки мн., чого і без прям. дод. Те, що до кінця, остаточно не згоріло, залишки після пожежі, спалювання і т. ін.

За годину від комор зостався самий жар .. Вони заходились укупі з Гордієвими наймитами заливати недогарки, і ця робота тяглася аж до світу (Б. Грінченко);

Замислені люди сиділи над недогарками багаття (С. Скляренко);

Особливо шкідливими є вихлопні гази – недогарки пального із двигунів внутрішнього згорання (з наук.-попул. літ.);

// Частина чого-небудь, що з певних причин не може повністю згоріти, вигоріти.

При ручному зварюванні багато електродного металу марно втрачається на .. недогарки (з наук. літ.);

* У порівн. – Не жив ти, – чадів, ніби той недогарок... (І. Нехода);

// Уживається як лайливе слово.

І тут начав [Ремул] .. Троянців лаять, укоряти..! “Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать” (І. Котляревський).

2. Недогорілий шматок свічки.

Дмухав церковний сторож на недогарки свічок (А. Шиян);

Тарас дістав кресало, добув вогню і запалив недогарок. Свічок йому чомусь не принесли з квартири майстра (Василь Шевчук).

3. Невикурена або недокурена цигарка; недокурок.

Білий цигарковий недогарок стрибав, як найкраща танцюристка, і не затримувався на одному місці ні на одну мить (Г. Епік);

Він скурив цигарку, викинув у відчинене вікно недогарок (М. Трублаїні).

Іти́ в недо́гарок див. іти́.

△ (1) Піри́тний (колчеда́новий) недо́гарок – відходи хімічної промисловості, які утворюються при виробництві сірчаної кислоти після окислювального випалювання піриту (сірчаного колчедану) і використовуються як добриво.

Для збагачення болотних ґрунтів на мідь вносять мідний купорос або піритні (колчеданові) недогарки (з навч. літ.);

З підвищенням дози піритного недогарку підвищується врожай зерна, особливо на солонцях і солонцюватих ґрунтах півдня України (з наук.-попул. літ.).