недокомплект
НЕДОКОМПЛЕ́КТ, у, ч.
1. Неповний набір яких-небудь предметів.
Недокомплект інструментів.
2. Неповний особовий склад.
Недокомплект бухгалтерів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недокомплект — недокомпле́кт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- недокомплект — -у, ч. Неповний комплект. Великий тлумачний словник сучасної мови