недокрів'я
НЕДОКРІ́В'Я, я, с.
Хворобливий стан, який характеризується зменшенням у крові з різних причин кількості червоних кров'яних тілець і гемоглобіну; анемія.
Ілько, блідий від недокрів'я, з гострими плечима, забігав по маленькій кімнаті (П. Панч);
Полином не слід зловживати, особливо при недокрів'ї (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недокрів'я — недокрі́в'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- недокрів'я — див. АНЕМІЯ. Словник синонімів Караванського
- недокрів'я — -я, с. Хворобливий стан, який характеризується зменшенням у крові з різних причин кількості червоних кров'яних тілець і гемоглобіну; анемія. Місцеве недокрів'я — те саме, що ішемія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недокрів'я — Понижений вміст еритроцитів та гемоглобіну в крові внаслідок порушень у кровотворній системі або при втраті крові; причиною можуть бути кровотеча, руйнування еритроцитів, їх сповільнене утворення у кістковому мозку. Універсальний словник-енциклопедія
- недокрів'я — НЕДОКРІ́В'Я, АНЕМІ́Я мед. Словник синонімів української мови