недоломок
НЕДО́ЛОМОК, мка, ч.
1. Надламаний, не до кінця зламаний предмет.
* Образно. Самотній атом, нікчемний, непотрібний недоломок колишньої людини серед купи таких самих самотніх, нікчемних, тупих, байдужих атомів (В. Винниченко).
2. зневажл. Презирлива назва людини, яка почасти зреклися своєї національності.
Були [пани] москалі й московські недоломки (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоломок — -мка, ч. 1》 діал. Надламана річ. 2》 іст., зневажл. Українець, який втрачав національні риси через польський чи російський вплив. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недоломок — Недо́ломок, -мка м. 1) Предметъ не совсѣмъ сломанный, надломленный. Міусск. окр. 2) Употребляется какъ презрительное названіе людей, потерявшихъ отчасти свою національность подъ натискомъ чужой: «Гетьманцы дразнить Подолянъ недоляшками... Словник української мови Грінченка