недомислення
НЕДОМИ́СЛЕННЯ, я, с.
Те саме, що недо́мисел.
Іноді деякі високі чиновники дозволяли собі вільно інтерпретувати вказівки Президента, але це була лише особиста думка, а можливо елементарне недомислення (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недомислення — недоми́слення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови