недонадходження

НЕДОНАДХО́ДЖЕННЯ, я, с.

Про речі, товар, гроші, поштові відправлення тощо – одержання чого-небудь не в повній, належній кількості.

Недонадходження бюджетних коштів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недонадходження — недонадхо́дження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови