недопанок
НЕДО́ПАНОК, нка, ч., зневажл., заст.
Презирлива назва того, хто удає із себе пана.
Молодиця з острахом глянула на нього. – Та ви ж самі з яких? Видно ж, панич? – Та скорше недопанок! – засміявся Тедзик. – Нас таких зараз багато, хоч греблю гати (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me