недочитувати
НЕДОЧИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., НЕДОЧИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого, що і без дод.
Не до кінця, не повністю читати.
Чоловік зазвичай недочитував детективів, а, підглянувши в кінці книжки розв'язку, писав записки, повідомляючи ім'я вбивці, і нишком клав туди, де була її закладка, чим доводив свою заінтриговану чтивом дружину до несамовитого шалу (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недочитувати — недочи́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- недочитувати — див. недочитати. Великий тлумачний словник сучасної мови