1. Словник української мови у 20 томах

недоїдання

НЕДОЇДА́ННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. недоїда́ти.

Від частого недоїдання вуха в хлопця вже стали прозорими, аж світилися (О. Гончар);

Лиця неголені, немиті, втомлені довгими переходами і недоїданням (Григорій Тютюнник).

(1) Хроні́чне недоїда́ння (голодува́ння) – постійна нестача їжі, погане харчування протягом тривалого часу.

Хронічне недоїдання на протязі тижнів і місяців здавалося важчим, аніж справжній голод (Т. Масенко);

У вагітних жінок з нервовою анорексією хронічне голодування призводить до затримки розвитку плоду і малої маси тіла новонародженого (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоїдання — недоїда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. недоїдання — -я, с. Дія і стан за знач. недоїдати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоїдання — НЕДОЇДА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. недоїда́ти. Від частого недоїдання вуха в хлопця вже стали прозорими, аж світилися (Гончар, IV, 1960, 73); Лиця неголені, немиті, втомлені довгими переходами і недоїданням (Тют., Вир, 1964, 359). Словник української мови в 11 томах