недієвий
НЕДІЄ́ВИЙ, а, е.
Нездатний діяти, який не виявляє належної дії.
В процесі наповнення законів підзаконними актами закони прямої дії або стають недієвими, або зовсім перекручується їхня сутність (з наук. літ.);
Відвоювати компенсацію за придбаний засіб для схуднення, що виявився згодом недієвим, – справа не з легких: можна справді схуднути (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me