1. Словник української мови у 20 томах

неетично

НЕЕТИ́ЧНО.

Присл. до неети́чний.

У дітей підвищився ступінь самостійності, зріс рівень самооцінки, формуються моральні якості, стійка життєва позиція, що не дозволить дитині неетично ставитись до природи (з наук. літ.);

// у знач. присудк. сл.

Він подумав, що мирного часу [у мирний час] вона обов'язково носила б плаття з глибоким вирізом, і нікому б не спало на думку, що це неетично чи нескромно (Ю. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неетично — неети́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неетично — Присл. до неетичний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неетично — НЕЕТИ́ЧНО. Присл. до неети́чний; // у знач. присудк. сл. Він подумав, що мирного часу [у мирний час] вона обов’язково носила б плаття з глибоким вирізом, і нікому б не спало на думку, що це неетично чи нескромно (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 50). Словник української мови в 11 томах