нежилий

НЕЖИЛИ́Й, а́, е́.

1. У якому ніхто не живе.

Але звідки ж у цій нежилій хаті візьметься вода! (Л. Юхвід);

// Власт. приміщенню, у якому ніхто не живе.

Нежилий дух.

2. Не придатний, не пристосований, не признач. для життя людей.

Скоро вуличка кінчилась, і перед їхніми очима відкрився невеликий, оточений різними нежилими будівлями, кам'яний майдан (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нежилий — нежили́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нежилий — -а, -е. 1》 У якому ніхто не живе. || Власт. приміщенню, у якому ніхто не живе. Нежилий дух. 2》 Не придатний, не пристосований, не признач. для життя людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нежилий — НЕЖИЛИ́Й, а́, е́. 1. У якому ніхто не живе. Але звідки ж у цій нежилій хаті візьметься вода! (Юхвід, Оля, 1959, 273); // Власт. приміщенню, у якому ніхто не живе. Нежилий дух. 2. Не придатний, не пристосований, не признач. для життя людей. Словник української мови в 11 томах