1. Словник української мови у 20 томах

нежурбливий

НЕЖУРБЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що нежурли́вий.

Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався сим випадком (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нежурбливий — нежурбли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. нежурбливий — див. веселий Словник синонімів Вусика
  3. нежурбливий — -а, -е, розм. Те саме, що нежурливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нежурбливий — НЕЖУРБЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що нежурли́вий. Нащо вже веселий, нежурбливий, та й він заклопотався сим випадком (Вовчок, І, 1955, 23). Словник української мови в 11 томах
  5. нежурбливий — Нежурбливий, -а, -е = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38. Словник української мови Грінченка