1. Словник української мови у 20 томах

незайманість

НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до неза́йманий.

Стопи паперу, привезені з Парижа, біліли на столі, лякаючи своєю незайманістю (Н. Рибак);

Від лісу віяло чимсь мирним з його пташиним світом, з його зайцями, з тишею та незайманістю (А. Шиян);

Треба зберігати свіжість і незайманість почуттів дитини (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незайманість — неза́йманість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. незайманість — -ності, ж. Абстр. ім. до незайманий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незайманість — НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О. Словник синонімів української мови
  4. незайманість — Неза́йманість, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. незайманість — НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неза́йманий. Стопи паперу, привезені з Парижа, біліли на столі, лякаючи своєю незайманістю (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах