незастебнутий

НЕЗАСТЕ́БНУТИЙ, а, е.

З розхристаними полами (про одяг).

Явтух Каленикович іде вулицею у незастебнутому кожусі (Ю. Яновський);

// Не з'єднаний, не скріплений чим-небудь.

Через незастебнуті поли біліла біла, як папір, сорочка (Панас Мирний);

Незастебнутий комірчик світлої .. сорочки вибивався з-під піджака (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me