1. Словник української мови у 20 томах

незбагненно

НЕЗБАГНЕ́ННО.

Присл. до незбагне́нний.

Незбагненна велика могутність людської мислі (з газ.);

// у знач. присудк. сл.

– Це просто незбагненно, – не вгамовувався Браницький (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незбагненно — незбагне́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незбагненно — Присл. до незбагненний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незбагненно — НЕЗБАГНЕ́ННО. Присл. до незбагне́нний. Незбагненна велика могутність людської мислі (Рад. Укр., 21.IV 1963, 1); // у знач. присудк. сл. — Це просто незбагненно, — не вгамовувався Браницький (Добр., Очак. розмир, 1965, 160). Словник української мови в 11 томах