незборений

НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е.

Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь.

Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (М. Упеник);

Попереду був важкий марш тисячі людей, які героїчно вирвались з ворожого оточення і незборені, невловимі, йшли далі мстити і нищити ворогів... (М. Шеремет).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незборений — незбо́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незборений — -а, -е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-небудь; непереможений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незборений — НЕЗБО́РЕНИЙ, а, е. Якого не зміг перемогти, скорити, збороти хто-нобудь; непереможений. Ми брали з кривавого бою, не знавши вагань у бою, оспівану, друже, тобою незборену землю свою (Уп., Вірші.. Словник української мови в 11 томах