незле

НЕЗЛЕ́.

1. Те саме, що по-до́брому.

– Хай вам щастить! Старий не сказав і слова. – От відлюдькувата тетеря, – незле посміхнувся Анатолій (Є. Гуцало).

2. Те саме, що непога́но, до́бре, хо́роше.

На нинішніх економічних умов, окрім оголошених творчих конкурсів, незле було б також створити всі належні умови (зокрема й законодавчі), щоб уможливити рівноправну співпрацю письменника з видавцем (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незле — незле́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незле — Присл. до незлий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незле — НЕЗЛЕ́. Присл. до незли́й. — Хай вам щастить! Старий не сказав і слова. — От відлюдькувата тетеря, — незле посміхнувся Анатолій (Гуц., Скупана.., 1965, 124). Словник української мови в 11 томах