1. Словник української мови у 20 томах

незліченно

НЕЗЛІЧЕ́ННО, рідко НЕЗЛІЧЕ́ННЕ.

Присл. до незліче́нний.

Незліченно зросло коло наших читачів (із журн.);

Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне (Сл. Б. Грінченка);

// у знач. присудк. сл.

Засміявся – зубів у його незліченно, а білі ті зуби, білі, як сметана (Марко Вовчок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незліченно — незліче́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незліченно — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. незліченно — Присл. до незліченний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незліченно — БАГА́ТО (про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.), БАГА́ЦЬКО розм., ПО́ВНО підсил. розм., ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМО підсил. розм., ПРЕБАГА́ТО підсил. розм., ДОСТОБІ́СА підсил. розм., ДОСТОЛИ́ХА підсил. розм., рідше, ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  5. незліченно — НЕЗЛІЧЕ́ННО. Присл. до незліче́нний. Незліченно зросло коло наших читачів (Вітч., 11, 1967,161); // у знач. присудк. сл. Засміявся — зубів у його незліченно, а білі ті зуби, білі, як сметана (Вовчок, І, 1955, 118). Словник української мови в 11 томах