незнищенний

НЕЗНИЩЕ́ННИЙ, а, е, книжн.

Якого не можна знищити.

Незнищенна душа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незнищенний — незнище́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незнищенний — Якого не можна знищити. Встала мати Україна, Сонце засвітила, Пробудилася народна Незнищенна сила (Д.Павличко). Літературне слововживання
  3. незнищенний — р. невигубний, не зруйновний, кн. невикорінний; (слід) невитравний; (дух) НЕТЛІННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. незнищенний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  5. незнищенний — -а, -е. Якого не можна знищити. Незнищенна душа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. незнищенний — НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П. Загребельний); Незнищенний дух непокори. — Пор. 2. невиліко́вний. Словник синонімів української мови
  7. незнищенний — НЕЗНИЩЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Якого не можна знищити. Незнищенна душа. Словник української мови в 11 томах