1. Словник української мови у 20 томах

незугарний

НЕЗУГА́РНИЙ, а, е.

1. до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний.

Мелашка була молода, незугарна до важкої роботи (І. Нечуй-Левицький);

– Як заспіває [Варя], то аж за серце вхопить. А плаття пошити до пуття сама незугарна (О. Донченко).

2. Який має неприємну зовнішність, непропорційну, недоладну будову і т. ін. (про людину); некрасивий.

В кімнату зайшов ще один мешканець .. Це був цибатий, незугарний хлопчина з довгими руками (Ю. Збанацький);

Царський [син] серцем був, як звір, А з лиця, мов бузувір, Незугарний, низькочолий І на розум вельми кволий (Л. Первомайський);

Андрій оглянув незугарну Вірчину постать (Л. Дмитерко).

3. Непоказний, непривабливий зовні (про предмети); негарний.

Дзвін, споруджений з незугарних кам'яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Ірина Вільде);

Ромашки вже одцвіли, і тепер на тоненьких ніжках похитувалися не білі, мереживні квіти з жовтою серцевиною, а сама ця серцевина, незугарна, гола, жовтувата (М. Руденко).

4. Невміло, без майстерності зробл., виконаний, пошитий і т. ін.; невдалий.

Маляр із поетового малюнка може передати тільки незугарну копію, мертве тіло (І. Франко);

Палила [Тетяна Василівна] міцні цигарки, носила якісь майже чоловічі черевики, незугарні костюми мишачого кольору (П. Загребельний).

5. Не такий, як треба; поганий.

– Я міг би розповісти вам ще багато, прошу вас, фактів незугарного поводження отця Федора, – тихим голосом вів Гербера (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незугарний — незуга́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незугарний — НЕЗДАТНИЙ; (вигляд) негарний, недоладний; (одяг) незграбний; (- манери) поганий. Словник синонімів Караванського
  3. незугарний — див. гидкий; поганий Словник синонімів Вусика
  4. незугарний — -а, -е. 1》 до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний. 2》 Який має неприємну зовнішність, непропорційну, недоладну будову і т. ін. (про людину); некрасивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незугарний — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
  6. незугарний — НЕЗУГА́РНИЙ, а, е. 1. до чого і з інфін. Який не має навиків до чого-небудь, не вміє робити чогось; нездатний, неспроможний. Мелашка була молода, незугарна до важкої роботи (Н.-Лев., II, 1956, 323); — Як заспіває [Варя], то аж за серце вхопить. Словник української мови в 11 томах
  7. незугарний — Незугарний, -а, -е Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи. Левиц. Пов. 229. Словник української мови Грінченка