1. Словник української мови у 20 томах

некліпаючий

НЕКЛІ́ПАЮЧИЙ, а, е.

Пильний, нерухомий (про погляд, очі); незмигний, немигаючий.

Дівчина проводжала літака некліпаючим поглядом (О. Гончар);

Скляні, некліпаючі очі дивилися кудись у куток (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. некліпаючий — неклі́паючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. некліпаючий — НЕРУХО́МИЙ (про очі, погляд, обличчя і т. ін. — який не змінює свого виразу), НЕПОРУ́ШНИЙ, ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., КАМ'ЯНИ́Й підсил., КАМІ́ННИЙ підсил., ЗАКАМ'ЯНІ́ЛИЙ (ЗАКАМЕНІ́ЛИЙ рідше) підсил., СКАМ'ЯНІ́ЛИЙ (СКАМЕНІ́ЛИЙ рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  3. некліпаючий — НЕКЛІ́ПАЮЧИЙ, а, е. Пильний, нерухомий (про погляд, очі); немигаючий. Дівчина проводжала літака некліпаючим поглядом (Гончар, Земля.., 1947, 92); Скляні, некліпаючі очі дивилися кудись у куток (Добр., Ол. солдатики, 1961, 151). Словник української мови в 11 томах