нелюда
НЕЛЮ́ДА, и, ч. і ж., розм.
Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей; відлюдько, відлюдник, нелюдим, самітник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нелюда — нелю́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота відлюдько Орфографічний словник української мови
- нелюда — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика
- нелюда — -и, ч. і ж., діал. Нелюдим, нелюдимка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нелюда — Нелю́да, -ди об. Нелюдимъ, нелюдимка. Словник української мови Грінченка