нелюдько

НЕЛЮ́ДЬКО, а, ч. і с., розм.

Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей; відлю́дько, відлю́дник, нелюди́м, самі́тник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелюдько — нелю́дько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нелюдько — -а, ч. Відлюдник, нелюдим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нелюдько — Нелюдько, -ка м. Нелюдимъ. Словник української мови Грінченка