1. Словник української мови у 20 томах

ненадійний

НЕНАДІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися.

– Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю. А решта – дуже ненадійний народ (А. Головко);

[Лісницький:] Я прийшов сказати, Що ненадійний, темний чоловік – Іван Виговський, лжець та інтриган (Л. Дмитерко);

// у знач. ім. ненаді́йні, них, мн. Ті, кому не можна вірити або довіряти в чомусь.

Іван умів завчасно віддалити ненадійних (П. Колесник);

// На якого не можна покладати які-небудь надії.

– А чого це не чути веселих пісень та дзенькоту чарок? – На вас чекали, – одказала Варя. – А для чого ж на мене чекати? Я гість ненадійний, непосидючий (Д. Ткач).

2. Який викликає сумнів, побоювання щодо своєї міцності, якості і т. ін.; неміцний.

Не можуть такі ненадійні турбіни стояти на наших .. станціях (В. Собко);

Вештався [Юрко] навколо машини, перевіряючи стан своїх ненадійних скатів (С. Добровольський);

Почалася відлига, крига на Сир-Дар'ї стала ненадійною і до Раїма можна було добратися лише удосвіта, коли за ніч підмерзало (З. Тулуб);

// Який не може забезпечити, гарантувати успіх, досягнення певної мети і т. ін.

Повір мені, що для цих ран дуже ненадійні ліки – дзвіночки конвалій (О. Донченко);

Ненадійний захист.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненадійний — Несподіваний [I] Словник з творів Івана Франка
  2. ненадійний — ненаді́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. ненадійний — (хто) ЗРАДЛИВИЙ, сумнівний, підозрілий; (- річ) неміцний, нетривкий, крихкий. Словник синонімів Караванського
  4. ненадійний — -а, -е. 1》 Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. || у знач. ім. ненадійні, -них, мн. Ті, кому не можна вірити або довіряти в чомусь. || На якого не можна покладати які-небудь надії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ненадійний — Непевний, нетривалий, хитливий, нетвердий, (смерть) несподівана, раптова, передчасна, нагальна, див. скоропостижна Словник чужослів Павло Штепа
  6. ненадійний — НЕПЕ́ВНИЙ (про справу, становище і т. ін. — якому не можна довіритися, який викликає сумнів у своїй надійності), НЕНАДІ́ЙНИЙ, СУМНІ́ВНИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ХИСТКИ́Й, ХИТКИ́Й рідше (який невизначеністю, двозначністю приховує в собі щось небезпечне). Словник синонімів української мови
  7. ненадійний — НЕНАДІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Якому не можна вірити або довіряти, на якого не можна покластися. — Серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю. Словник української мови в 11 томах