ненадія
НЕНАДІ́Я, ї, ж., розм.
Відсутність або брак віри, сподівань на що-, кого-небудь; зневіра.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
НЕНАДІ́Я, ї, ж., розм.
Відсутність або брак віри, сподівань на що-, кого-небудь; зневіра.