ненасит
НЕНА́СИТ, у, ч., розм.
Те саме, що ненаже́рливість.
І він, уловивши у цих словах дівочу згоду на ввесь його парубочий ненасит, розвів руки і сів (Т. Осьмачка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
НЕНА́СИТ, у, ч., розм.
Те саме, що ненаже́рливість.
І він, уловивши у цих словах дівочу згоду на ввесь його парубочий ненасит, розвів руки і сів (Т. Осьмачка).