1. Словник української мови у 20 томах

ненаситний

НЕНА́СИ́ТНИЙ, а, е.

1. рідко. Те саме, що ненаже́рливий 1.

До всього, здавалося, він втратив інтерес. Одне, що цікавило його, це їжа. На неї він накидався пожадливо і був ненаситний (І. Цюпа);

Я був малий і рідко докидав своє слівце про очерет, про став, Про хитру пліть, про ненаситну щуку (М. Рильський).

2. перен. Який виявляє велику жадобу до чого-небудь, не задовольняється досягнутим; жадібний.

Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка .. для ненаситних володарів рабовласницького Півдня (О. Гончар);

Яків через якусь годину опиняється біля старого кладовища, з буйної зелені якого ледве маячить прадавня церква. Тут уже по своєму порядкує ненаситний отець Миколай (М. Стельмах);

// у знач. ім. нена́си́тний, ного, ч. Людина, яка виявляє велику жадобу до чого-небудь, не задовольняється досягнутим.

Не хижа злоба, не злорадство хитрого, не жадібність ненаситного світилася в його очах, а радість перемоги (П. Колесник);

// Який виражає велику жадобу до чого-небудь.

Від цього погляду, якогось ненаситного й звіриного, Тасі ставало моторошно (Л. Дмитерко);

// Який має великий інтерес і т. ін. до чого-небудь, надмірно цікавиться чимсь.

Іван Маркевич був ненаситний у музиці. Він весь час шукав нового (Ю. Збанацький);

// Надзвичайно великий щодо свого виявлення.

На його змарнілім лиці знати було ненаситну цікавість (О. Маковей);

Його [кошового] вояцька душа, його ненаситна зненависть до ворога змушували бути в найнебезпечніших місцях (С. Добровольський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненаситний — нена́си́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненаситний — НЕНАЖЕРЛИВИЙ; (погляд) жадібний; (- цікавість) невситимий, невтоленний, ненатленний, невтишимий. Словник синонімів Караванського
  3. ненаситний — див. жадний; ненажера Словник синонімів Вусика
  4. ненаситний — -а, -е. 1》 рідко. Те саме, що ненажерливий 1). 2》 перен. Який виявляє велику жадобу до чого-небудь, не задовольняється досягнутим; жадібний. || у знач. ім. ненаситний, -ного... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ненаситний — Ненатля, ненатлий, жирун, жировитий, зажерливий, ненажера, ненажерний, пажера, пажерливий, проїсний, проїстливий, див. епікуреєць, похітливий Словник чужослів Павло Штепа
  6. ненаситний — ЖА́ДІ́БНИЙ чого, до чого, рідко на що (який має особливу пристрасть до чогось, дуже прагне чого-небудь), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, ЛА́СИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЖА́ДНИЙ рідше, ЖАДЛИ́ВИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше, ЖАЖДИ́ВИЙ рідко... Словник синонімів української мови
  7. ненаситний — НЕНА́СИ́ТНИЙ, а, е. 1. рідко. Те саме, що ненаже́рливий 1. До всього, здавалося, він втратив інтерес. Одне, що цікавило його, це їжа. На неї він накидався пожадливо і був ненаситний (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах
  8. ненаситний — Ненаситний, -а, -е Ненасытный, алчный. Н. Вол. у. и Лебедин. у. Словник української мови Грінченка