ненатленний

НЕНАТЛЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Ненаситний, жадібний, захланний.

То така вже ненатленна! З неї і мати, як з клоччя батіг! – не злюбила чомусь свою сусідку Дуня й свариться на дитину (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненатленний — ненатле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненатленний — див. жадний Словник синонімів Вусика