ненатленний
НЕНАТЛЕ́ННИЙ, а, е, розм.
Ненаситний, жадібний, захланний.
То така вже ненатленна! З неї і мати, як з клоччя батіг! – не злюбила чомусь свою сусідку Дуня й свариться на дитину (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ненатленний — ненатле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- ненатленний — див. жадний Словник синонімів Вусика