1. Словник української мови у 20 томах

ненормальність

НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до ненорма́льний.

Ма [дівчина] була унікум, а Рубан був трижди [тричі] унікум у своїй ненормальності (Ю. Яновський);

// Ненормальне явище.

[Ярчук:] Найменша дрібниця, що стосується вас, мене цікавить більше, ніж все, що залишається поза вами. [Наталя:] Чим же пояснити таку ненормальність? (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненормальність — ненорма́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ненормальність — -ності, ж. Абстр. ім. до ненормальний. || Ненормальне явище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ненормальність — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. Словник синонімів української мови
  4. ненормальність — Ненорма́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ненормальність — НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ненорма́льний. В деяких райкомах партії люди втрачають багато часу для того, щоб попасти на прийом до секретаря або іншого відповідального працівника райкому. Навряд чи є потреба доводити ненормальність цього (Ком. Словник української мови в 11 томах