1. Словник української мови у 20 томах

ненька

НЕ́НЬКА, и, ж.

1. пестл. Те саме, що не́ня.

В кого ненька, в того й голівка гладенька (прислів'я);

Дмитрикові на хвилинку жаль стало неньки, що .. цілий день мусить носити воду, заробляти на хліб (М. Коцюбинський);

Це вона – моя ненька. Я впізнав би її завжди і всюди (Ю. Збанацький);

Він її заспокоїв: – Ні, ненько, я здужаю (Марко Вовчок);

* Образно. Привітай же, моя ненько, Моя Україно, Моїх діток нерозумних, Як свою дитину (Т. Шевченко).

2. Ласкаве звертання до особи жіночої статі, перев. старої.

– Бабусенько, голубонько. Серце моє, ненько! Скажи мені щиру правду – Де милий-серденько? (Т. Шевченко);

Побачила [Муха] Бджолу близенько, – Добридень! – каже їй, – Оддиш хоч трохи, моя ненько (Л. Глібов).

3. у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін.

– Ненько моя! Боже мій!.. Микола стає вогнем, піднімається й летить угору! (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненька — не́нька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ненька — див. мати Словник синонімів Вусика
  3. ненька — [нен'ка] -н'кие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -н'ок Орфоепічний словник української мови
  4. ненька — -и, ж. 1》 пестл. Те саме, що неня. 2》 Ласкаве звертання до жінки, перев. старої. 3》 у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ненька — У кого рідна ненька, в того й голівка гладенька. У рідної матері діти завжди добре доглянуті. Любо й ненці, як дитина у честі. Матері приємно, коли її дитину поважають і люблять. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. ненька — I. МА́ТИ ім. (жінка стосовно дитини, яку вона народила), МА́ТІРКА розм., МА́ТІР уроч., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст., ПОРОДЖЕ́ННИЦЯ заст., МА́ТКА діал.; МА́МА, НЕ́НЯ, МА́ТІНКА, НЕ́НЬКА пестл., МА́МКА розм., МА́МОЧКА пестл., МА́МОНЬКА пестл. Словник синонімів української мови
  7. ненька — Не́нька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ненька — НЕ́НЬКА, и, ж. 1. пестл. Те саме, що не́ня. В кого ненька, в того й голівка гладенька (Укр.. присл.., 1955, 125); Дмитрикові на хвилинку жаль стало неньки, що.. цілий день мусить носити воду, заробляти на хліб (Коцюб., І, 1955, 129); Це вона — моя ненька. Словник української мови в 11 томах
  9. ненька — Не́нька, -ки ж. ум. отъ не́ня. Словник української мови Грінченка