1. Словник української мови у 20 томах

неоднаковий

НЕОДНА́КОВИЙ, а, е.

Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний.

Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський);

Через неоднаковий вміст поживних речовин у ґрунті встановлено різні оптимальні дози добрив (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоднаковий — неодна́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неоднаковий — див. несхожий; різний Словник синонімів Вусика
  3. неоднаковий — -а, -е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неоднаковий — РІ́ЗНИЙ (позбавлений схожості, однаковості), ВІДМІ́ННИЙ, НЕСХО́ЖИЙ, НЕОДНА́КОВИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ. — Я вас не завжди розумію, — раптом сказав Роман. — Що вас єднає? Адже ви такі різні (Є. Словник синонімів української мови
  5. неоднаковий — НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. неоднаковий — Неоднаковий, -а, -е Неодинаковый, несходный, различный. см. неїднаковий. Словник української мови Грінченка