неокласичний

НЕОКЛАСИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до неокла́сик і неокла́сика.

В економіці ідея максималізації задоволення чи пріоритетів почала пов'язуватись з провідними неокласичними ідейними центрами (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неокласичний — неокласи́чний прикметник Орфографічний словник української мови