неокласичний
НЕОКЛАСИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до неокла́сик і неокла́сика.
В економіці ідея максималізації задоволення чи пріоритетів почала пов'язуватись з провідними неокласичними ідейними центрами (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неокласичний — неокласи́чний прикметник Орфографічний словник української мови