1. Словник української мови у 20 томах

неоплатонік

НЕОПЛАТО́НІК, а, ч.

Прихильник, послідовник неоплатонізму.

Видатний київський філософ Іларіон був неоплатоніком і застосовував цю концепцію при соціологічних побудовах. На думку неоплатоніків, розвиток буття (в тому числі й суспільного) є еманацією – послідовним виливом світла на темряву (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неоплатонік — неоплато́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неоплатонік — -а, ч. Прихильник, послідовник неоплатонізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неоплатонік — Неоплато́нік, -ка; -ніки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неоплатонік — НЕОПЛАТО́НІК, а, ч. Прихильник, послідовник неоплатонізму. Словник української мови в 11 томах